|
 НОВИНИ Міністества освіти і науки України
  
Щоб почати вдосконалення знань з української мови учнями, потрібно, для початку, знайти прогалини та проблемні моменти, що виникали під час вивчення мови.
У школі учні вивчають українську мову за розділами мовознавства, що допомагає систематизувати знання з певного наукового сектору. Ми розглянемо лише основні з них.
Лексикологія вивчає словниковий склад мови. До неї також входять фразеологія (вивчає лексично неподільні поєднання слів) та етимологія (вивчає історію та походження слів мови). Аби вдосконалити знання з цього розділу мовознавства, діти мають збагатити свій словниковий запас. У пригоді стануть цікаві сучасні книжки українською мовою, українські фільми, плейлисти з улюбленими піснями виконавців-земляків, а також живе спілкування з носіями рідної мови. Не завадить і знайомство учнів зі словниками. Вони знадобляться, аби знайти тлумачення слова, переклад на іншу мову чи розшифровку сталого виразу, значення якого дитина не розуміє.
Фонетика вивчає звуковий склад мови. Аби покращити знання з цієї дисципліни, дитина має добре сприймати на слух мову носіїв,намагатися повторювати за ними, а також презентувати свої власні проекти та декламувати їх. У пригоді стануть українські аудіокниги, мотиваційні подкасти, фільми з українською озвучкою, наукові шоу тощо. Це допоможе дитині звикнути до правильної вимови слів та словосполучень в українській мові та вивчити систему наголошення. Вивчення напам'ять скоромовок та віршів улюблених українських поетів допоможе розвинути артикуляцію, прибрати дефекти мови та відпрацювати правильну вимову.
Словотвір вивчає способи творення слів. Вивчення цього розділу мовознавства неможливе без практики. Але вправи з розбору слів за будовою можуть здатися дітям дещо нудними та монотонними. Тож щоб посилити інтерес до вивчення словотвору, потрібно до злободенних слів додавати сучасні слова, що є цікавими для дітей і підлітків. Це можуть бути англізми, діалектизми чи деякі види сленгу.
 
Закончился космический полёт, и мы вернулись на Землю.
Наша планета уникальная и очень отличается от других планет Солнечной системы.
Путешествуя, мы заметили, что поверхность Земли не одинаковая. Она состоит из суши и воды.
Суша - это материки, острова, а вода - это океаны, моря, озёра и реки.
- А вы знаете, сколько всего океанов?
- Правильно, их четыре.
Самый большой - Тихий, самый маленький - Северный Ледовитый, а ещё есть Атлантический и Индийский.
- А сколько же материков?
- Мы узнали, что их шесть:
1) Евразия
2) Африка
3) Северная Америка
4) Южная Америка
5) Антарктида
6) Австралия
- Что же называют материками?
- Материки - это большие участки суши, окружённые водой. А маленькие участки суши, окружённые водой, называют островами.
- А вы знаете, что такое архипелаг?
... а мы уже знаем!
Когда морских островов много и они расположены близко друг к другу - это и есть архипелаг.
А ещё мы узнали, чем полуостров отличается от мыса!
Полуостров всегда больше, и он с трёх сторон омывается морем или океаном, а четвёртой стороной примыкает к суше. А мыс - это маленький участок суши, выдающийся острым углом в море, озеро или реку.
- А если суша будет омываться водой только с двух сторон, как она будет называться? Знаете?
- Это перешеек! Перешеек всегда соединяет две части суши, поэтому и ограничен водой только с двух сторон. А ещё перешеек является противоположностью пролива.
Почему?
Да потому, что пролив всегда располагается между двумя сушами и соединяет два крупных водоёма.
Противоположностью острова, является озеро, противоположностью полуострова - залив.
- А вот угадайте, что является противоположностью мыса и архипелага?
Угадали? Что затрудняетесь? Мы вам поможем! Мыс похож на бухту, а архипелаг на систему озёр.
Теперь и вы знаете все формы суши и воды. Ну, что интересно? Учитесь вместе с нами!
|
